«Справа Честі»

«Свобода» - кістка у горлі влади. Або, за що ненавидять українських націоналістів.

admin — Sun, 12 Jun 2011 14:21:27 GMT

Олег Тягнибок:

«Нація, яка не має честі, приречена бути бідною»

…Мовиш: «Нині інші війни».
Ну, то іншу зброю куй.
Ум гостри, насталюй волю,
Лиш воюй, а не тоскуй!

Лиш борися, не мирися,
Радше впадь, а сил не трать.
Гордо стій і не корися,
Хоч пропадь, але не зрадь!...

Іван Франко

Правда сьогодні штука дорога. За неї приходиться інколи платити життям. Хоча Біблія твердить, що хто правдивий, той спасенний. А позаяк головним ідолом нині є гроші, то й біблійні істини вже давно не мають сили, бо загал на чолі з багатьма попами б’є поклони мамоні.

Зате ходимо до церков, ревно молимося, видячки «поїдаємо» свічки, а результат один – безчестя, бездуховність і продажність вирує як серед громад, так поодинці. Чорна зависть і абсолютна неповага до самих себе, своїх співгромадян пожирає нас живцем. Брехня, ницість, словоблудство, все те, проти чого Святе Письмо заполонили людей у погоні за грошовими «потоками». Не розуміють сердеги, що багатий нічого не забере на той світ, а бідний нічого не залишить на цьому, окрім… питання нашого існування далі, що тривожить не на жарт. Адже після сьогодні наступає завтра і післязавтра. Тож, аби у погоні кожного за копійкою ми всі разом не втратили все. Бо довкола нас снуються неблаговидні справи багатьох «приязних» сусідів, котрі ревно дбають про кінчину України, як держави. Кожен з яких мріє сном рябої кобили вхопити собі ласий шматок української землі під любим приводом: чи то національної, культурної або просто автономії, а ще краще тихої безкровної інформаційно - бізнесової окупації. Напхавши своїх платних емісарів від Закарпаття до Донбасу, котрі від великої толеранції до них з боку влади, шкодять де лиш можуть. Одні втирають нам про «тисячолітню» Мадярщину, інші про таку саму Росію і Румунію. Чим збивають український народ на різні московські, мадярські (русинські), жидівські, румунські манівці. Що твердо доказує діюча влада даючи всім потрохи, а Москві сповна.

Розжовувати це детально не потрібно, бо ви самі навіть з геть «українським» тєлєвідєнієм бачите, що робиться у державі та поза нею. За відверту антиукраїнську політику, українофобію президент щось, як і за розгул корупції, нікому рученьки не ламає, як обіцяв.

Рекламовані кримінальні справи не що інше, як зведення особистих рахунків та пошуки цапів - відбувайлів, аби відвернути народну увагу від того, що пече і виїдає очі людям. Знову стоїть питання мови, повернення вкладів, котрі самі й вкрали, морочать голову бездарним українським футболом далі обіцяючи вже краще у 2012 році. Чим опускають нас до рівня самців і самок зі шлунковим інтересом у російських телесеріалх з їхніми гостями на різних кулінарних шоу. При цьому пакуючи рабів несусвітніх і безхребетних смертельними їжею та напоями, смертоносними ліками, виганяючи з України талановитих і роботящих горбатитись на інші народи. Без перебільшення можна сказати – геноцид українського народу триває.

Все це від того, що ми припинили всередині суспільства шанувати правду, здорові людські відносини один з одним. Саме завдяки цьому наші предки способом свого життя зберегли нам велику і багату Україну. Україну, яка дала світові плуга і навчила орати землю, Європі – конституцію і цивілізацію, Москві цілу Росію навчивши її читати та писати, вірити Богові. А ще їсти ложкою.

Розумію, для когось вона не сприйнятна ця правда. Та що поробиш, визнана сьогодні багатьма світилами історичної науки. Як те, що нинішніх «великоугорців» ніхто б і не згадав, якби не лицарі-лучники князя Данила Галицького, захистивші мадярів від місцевих племен під час переходу їх на Закарпаття. Попутньо спитаю – то кому потрібно класти пам'ятники нашим угорським сусідам? Коротка пам'ять у них. Невже забули 1956 рік, як колишні вояки УПА стали на захист свободи Угорщини проти московського окупанта? Так само, як у Чехословаччині 68-го.

Більше того, наші «щирі друзі» сіють між єдинокорінним українським народом братоненависну ворожнечу: русин не українець, західняк не східняк, бойко не лемок, гуцул не полтавець, хоча чимало козаків воювали проти польських гнобителів поруч Олекси Довбуша.

Парадокс ще в одному, можливо найважливішому – вже й «бога» кожний хоче мати свого, «правильного». Хто московського, хто римського, хто чорного, а хто жовтого. Аби лишень не єдиного, свого, святого.

Тому ВО «Свобода» Олега Тягнибока продовжує робити все можливе, аби припинити антиукраїнську, спустошуючу людські серця і душі істерію, не даючи ворогам і вороженькам розчленити єдиний народ, єдину Україну, відкриваючи людям очі на правду про українців, справжній стан справ земних у вільній від справедливості держави. За що отримує з боку владних манкуртів кримінальні справи за … захист прав українців на власній землі. А ще ненависники розпускають зіткані у владних кабінетах плітки про фінансування «Свободи» коломойськими і фірташами. За своєю генетичною суттю далеких від духовних цінностей українців.

Питання. Що було б у «демократичних» ЗМІ, якби «Свобода» простягла руку до якогось олігарха? Думаю, зрозуміло. А замовні, платні статті в інтернеті проти «Свободи» мусять бути. Як же інакше? Тільки не потрібно бути повними лохами тим, хто те все читає.

9 травня у Львові ВО «Свобода» при підтримці тисяч українців виступило проти розгортання червоного прапора, привезеного під охороною міліцейських кордонів «гастямі» з Одеси і Криму, виконуючи рішення суду та місцевих рад різних рівнів. А хіба могло бути інакше після того, що виробляли більшовики з людьми на західній Україні?

Що ж вигукували на вулицях Львова «гості»? Хахли параша – пабєда наша! Вибачте, як тут втриматись, аби не заїхати у пику?! Хоча, це явно справа СБУ, котра б мала покласти на місце таких. А не піарити їх «нещасних» по телебаченню. Де «побиті» львів’янами ветерани?..

Віддаляючись від львівських подій зрозуміло одне – Кремль спланував провокацію, Верховна зРада підтримала, правоохоронці втілили у життя цю ганьбу з побиттям людей за червоний прапор на всю Європу. Янукович теж отримав чергового політичного ляпаса від своїх же. Виставивши во всю красу під портретом Сталіна і серпастим, молоткастим символом, закон про який таки підписав.

Земляче! Навчився рахувати доляри і євро, навчися мало думати своєю головою, а не чужою. Бо поки-що віриш брехунам, ковтаючи після чого чергову гірку пігулку обману і зради. Дружно на чергових виборах прямуючи під регіт злодіїв та пройдисвітів до краю спільної прірви. Замість того, щоби спинитися, повернути у правильний бік й піти по шляху порятунку себе, своїх дітей, своїх родин – України. Наголошую, у потрібному напрямку! Для всіх хто вважає себе українцем, а не якимось аморфним, вимираючим безпам'ятним бидлом без роду і племені.

Основні політичні гравці вже розпочали передвиборні ігри з народом. Слава Всевишньому, що недолугі, позаяк далі використовують краплені політичні карти з тими самими одіозними руйнівниками України. Новітні комсомольці нічого путнього придумати не в силі. Окрім саджання деревцят, вирубавши тисячі гектарів лісу у Карпатах та комуністичних суботників. Бо у нашого народу споконвіку була толока. Хто манить Європою, хто Росією, хто кличе відвідати Ізраїль. Ось тільки за українську Україну ніхто нікого не кличе, окрім «Свободи».

Щоби краще це зрозуміти, потрібно ознайомитися з програмою захисту українців ВО «Свобода». І просто порівняти її із словесно-писаною діареєю інших «захисників» народу. Можливо цей раз ще виторгуєте за свою душеньку-голос сто гривень чи доларів. А далі?...

А ми таки чогось варті, раз українських націоналістів так ненавидить ця влада та окремі перевертні серед народу. Бо наша правда вистраждана поколіннями катованих та нищених за цю саму правду дідів і прадідів.

Ми завжди стоятимемо проти моря безпросвітньої глупоти, якою завантажують вас щоднини різношерсті покидьки, привчаючи до того, що ви слабкі, безвольні і бездухі. Всі побачили японців з їхньою страшною бідою. Дивуємось один перед одним силі і волі цього надзвичайного народу, злитого духом самураїв і камікадзе у єдину націю. Невже не засмоктало кожного з нас десь там у потаємному, перед Господом – а що, ми гірші, чи дурніші, чи бідніші?

Ні! Просто годі плакатися у ганчірку, що такі нещасливі. Потрібно ставати докупи, щоби раз і назавжди навести лад у своїй хаті, вирвавши душу від диявола Господу і Україні. Насамперед думати про підростаюче покоління, витягнувши його із пивної бочки та наркотичного дурману.

Нехай до нас їдуть на заробітки, а ми будемо заробляти добрі гроші вдома. Не ми маємо видайкувати кредити, а Україна може кредитувати інших, створивши найсприятливіший інвестиційний клімат у державі. Про наші земельні ресурси вже говорити соромно. Треба ЗМІНИТИ СИСТЕМУ влади, а не купувати картоплю, гречку та інше за кордоном. Нехай багатіють наші фермери і підприємці. Бо мало лишилось – скоро й землю нашу продадуть, як не захистимо.

Хай сусіди переживають, аби ми у них не спитали за наші землі, як за те, що вони виробляли з українцями впродовж століть. Хочемо жити, мусимо робити так, аби зайняти відповідне місце у світі.

«Свободі» з плазуючими не по дорозі. Тому, незважаючи на шалений спротив різної антиукраїнської братви, «Свобода» готова йти разом з вами до омріяної, справжньої Вільної України. Де сила держави і добробут людей матимуть перше місце у тих, хто при владі. Хто об'єднає нарешті країну у єдине духовне поняття – Українська Нація.

Господь дав нам задницю аби на ній сидіти, а голову, щоб думати. А не навпаки. То може вже досить гнівити Бога?...

Петро Дідух

Петро Дідух

admin — Sun, 12 Jun 2011 14:16:47 GMT

Нас приспали поняттям «толерантність», шмагаючи ним вздовж і впоперек. Українські націоналісти будуть толерантними до тих, хто щиро поважає Україну і українців. Якщо мадярська «блоха», чи північний п'яний «ведмідь» продовжуватимуть антиукраїнську політику, намагаючись розчленити нашу країну, ми діятимемо відповідно, без будь-якої толеранції. Не толерантно вказуючи зайдам, що в українському домі має бути один хазяїн – українець. Рівно не може бути ніякої толеранції до внутрішніх ворогів та зрадників українського народу, незважаючи на їхні посади при владі.

Безлад у львові 9-го травня

admin — Sun, 12 Jun 2011 14:14:11 GMT

без коментарів...

Чому Москва вважає всіх слов'ян зрадниками?

admin — Sun, 12 Jun 2011 14:07:19 GMT

Думка. Російська Федерація (РФ) виразно проявляється у слов'янофобії, особливо в українофобії, як національній ідеї федерації… Ненависть кремлівського кагалу до українського народу носить генетичний характер…

То що таке сучасна РФ? Телекартинка з гламурними ведучими невиразної статі або генетично звироднілі села Нечорнозем'я під контролем «авторитетів»? Сукупність того і іншого, екзотична безвихідь з жириновськими у ролі санкціонованих чорносотенців. Тобто, така РФ, де пафосна істерія компенсує розкрадання того, що не встигли вкрасти попередники Китаю і потрібна.

Вже у нинішній час проект «РФ» загубив слов'янське лице – достатньо подивитись випуски новин ОРТ, РТР, ТВЦ або яке-небудь ток-шоу із серіалом. Росія стала етнічним виразником домінування політичної нації в усіх сферах суспільного життя.

Мутації РФ виразно проявляються у слов'янофобії, особливо в українофобії, як національні ідеї федерації. Ненависть до Європи є політичним результатом євразійської доктрини, сформульованої тими «росіянами», котрих, як відомо, фінансують китайські товариші. Китаю потрібна РФ не тільки у якості території для життєвого простору і джерела природних багатств – федерація потрібна Пекіну як механізм стратегічного домінування у розмірах земної півкулі. Стратегічна вісь Пекін – Москва являється результатом спільних інтересів еліт. Все, що протирічить інтересам Пекіну, автоматично протирічить Москві. Звідси, на російському далекому сході та й у Сибіру головами сільських рад вже є китайці.

…Ненависть кремлівського кагалу до українського народу носить генетичний характер. Голодомор – це, помста, пронесена через століття. Помста породжує помсту. Символічно, що всі слов'янські народи за термінологією Кремля – «зрадники». І звісно чому, адже самий Кремль не є слов'янським. Тому важко не погодитися з відомим російським націоналістом Широпаєвим у тому, що РФ – ворог слов'ян.

Москва вже де-факто являється столицею північного Кавказу з геометрично прогресуючими чайна - таунами. І процес цей вороття не має.

Приклади. Свого часу Москва здала Югославію. Утворилось не слов'янське Косово. Постійні випади проти України, Польщі, Білорусії.

Закарпаття. Сотворення «нової нації русинів» під прапором Угорщини з подачі Кремля…

Тут і проявляється нетерпимість до Київа – центру слов'ян, серця слов'янської цивілізації, і до українців як її першоджерела. Тому товчуться у столиці України промосковські юродиві – українофоби. (У парламенті, в уряді, в держслужбах і т.п.) Не відстають від них й «українські» політ структури: КПУ, ПР, ПСПУ, СПУ, СУ, ФЗ та багато інших на московські гроші.

Конфлікт Україна – РФ є продовженням стародавнього конфлікту угро-фінської Москви з величним і благородним древнім Київом.

Ми б тільки розуміли якого, роду-племені. Адже українці не мають права бути рабами генетично і історично.

За матеріалами УНІАН, «СЧ»

Українським зерном керує Путін

admin — Sun, 12 Jun 2011 14:04:01 GMT

За найбільшим експортом українського зерна маячить фігура російського прем'єра.

Владімір Путін зі своїми донецькими улюбленцями створив аналог РосУкрЕнерго – РосУкрЗерно («Хліб Інвест»), яким керує лідер закарпатського «Фронту Змін» Яценюка Роберт Бровді. Таким чином Росія отримала доступ до ринку зерна України, що належить до п'ятірки найбільших експортерів хліба у світі.$CUT$

У газовій сфері породження Леоніда Кучми і Путіна, а згодом при підтримці Віктора Ющенка привело до того, що контроль над газовим балансом України опинився в руках Газпрому на всі сто відсотків. Саме з білокам'яної Київу диктують ціну і кількість газу, яку Україна має придбати.

Аналогічна схема пройшла і з українським зерном, завдяки чому у путінський «Внєшекономбанк» лавиною течуть не тільки наші гроші від газу, але й від зерна.

Незважаючи на врожаї, з яких ми можемо годувати себе і експортувати збіжжя в інші країни, свого хліба бачити не будем.

Донецька братва здає Україну кремлеві на всі застави. Україна далі залишається дешевою годувальницею Росії, вкотре приміряючи на себе московські пута. Українці купуватимуть буханець хліба за великі гроші, натомість «братья» набиватимуть тельбухи нашим хлібом досхочу. Це така «дружба» повинна бути між Україною і Росією?!

Чи не буде пізно рятувати себе, коли нас продадуть з «патрахамі»? І коли почнемо вреті-решт думати у першу чергу про себе? Вигнавши антиукраїнських олігархів з політичної і економічної сфер країни, заставивши їх віддати вкрадене українському народові.

За матеріалами журналу «Український тиждень»

Кого насправді знищили американці

admin — Sun, 12 Jun 2011 13:59:42 GMT

Офіційно США ліквідували терориста №1 Усаму Бен Ладена. Обама, організатор і керівник цієї антитерористичної операції, разом зі своїми прибічниками в ейфорії. Незабаром у Штатах президентські вибори.

Багато думок, версій і висновків різних експертів свідчать не на користь борців з тероризмом.

Бен Ладен свого часу пройшов надпотужний вишкіл у таємних навчальних таборах ЦРУ. І як один з найкращих «учнів» був закинутий в Афганістан для боротьби з радянськими окупантами.$CUT$

Всім, хто мало-мальски цікавиться історією даної тематики добре відомо – колишніх співробітників спецслужб не буває. То чи не забагато знав Бен, аби залишати його на виду? Особливо про чорний день Америки, 11 вересня. Коли всі євреї, працюючі у будинках-близнюках знали про теракт, і жоден у той день на роботу не вийшов. Проте Ірак отримав своє – «Бурю в пустелі».

Стовідсоткових доказів смерті Усами немає. Бо його тіло швидко сховали («поховали»)у морських глибинах. Решта – голослівна балаканина.

Спадає на думку, а чи не віддячили хазяї своєму служаці за успішну службу таким чином? І він собі спокійно проживатиме де-небудь з черговими жінками, змінивши прізвище і обличчя.

Вбивши одного терориста, хай найголовнішого у світі, змінити суть терору не можливо. Алькаїда і Талібан залишаються при повному здоров'ї та силі. Як і мусульманський фундаменталізм.

Петро Кріс

Довкола новин

admin — Sun, 12 Jun 2011 13:52:06 GMT

27 травня керівникам випускних 11-х класів району від народного депутата України Василя Петьовки вручено цінні подарунки. Жінкам – експрес-кофеварки та кофейні сервізи, чоловікам – наручні годинники. Сьогодні депутат Петьовка єдиний, хто постійно і реально допомагає мешканцям Тячівщини.
***
Якщо земельна реформа проводитиметься без урахування національних інтересів українців, то це - 10 млн. безробітних, люмпенізація народу, повне виснаження землі та колонізація її іноземцями.
***
Замурзана Росія глузує з трагедії японців. Ось і вся мораль Кремля.
***
Кагебіст Кіріл ахрєнєл зовсім. Послав своїх бородатих опричників захоплювати святе місце українців – археологічні розкопки Десятинної церкви, і гепнути там свою, московську. Кияни стали на захист істинної православної святині Київської Русі. Столична влада підтримує Кіріла.
***
Верховна Рада прийняла антикорупційний закон для …наймаститіших корупціонерів. Можливо вже виборці виженуть аферистів з парламенту. Бо надоїли не на жарт.
***
В Україні спіймано чеських шпіонів, які крали наші секрети. І «пепічкам» кортить українського?
***
Янукович відвідав Ужгород. Мало хвалив, мало сварив. Але надіятись закарпатцям на краще сьогодні, завтра і післязавтра не варто. Регіональні «монстри» залишаються на місцях попри надії декого.
***
Українські вчені готові своїми знаннями покласти світ «на лопатки». Та ця влада в натурі на лопатки кладе самих вчених.
***
Екс-директора МВФ саджають за грати, бо хотів файних покоївок. Ще й СНІДу нахапався. Оце сивини у бороду, а чорт у ребро!!! В Україні за таке дали б ордена.
***
Казахи дають своїм дітям ім'я Тарас, вшановуючи українського Кобзаря, котрий під час заслання змальовував життя казахського народу. Наші діти знають Шевченка – футболіста.
***
Депутати ВР України мають всілякі наукові звання. Після пильного ознайомлення з їхніми «працями» виявляється, що вони крадуть не тільки гроші, заводи і землі.
***
Нам продовжують постійно нагадувати про єврейський Голокост. Те, що тисячі їх у Бабиному Яру зібрали 9 київських рабинів – страшна таємниця. Як фашисти віддячили цим «священикам», теж невідомо.

***
Бандити 90-их років виявились справедливішими за діючу владу, бо брали з підприємців 10% «податку». Ці забирають все.

***

91-річного українця Івана Дем'янюка німці засудили на 5 років позбавлення волі за нацистські злочини. Доказів цьому немає, що визнав навіть ізраїльський суд. Невже фріци вирішили перекласти свої звірства на українців?

***

Чомусь світ сидить тихо про те, що виробляли жиди зі своїми у німецьких концтаборах. Проте останнім часом згадують росіян, поляків і білорусів.

***

У Закарпатті русинську тему розкручують комуністи. Виборцям пора з цим «пролетаріатом» закінчувати. Місцевим же русінам потрібно негайно приступити до вивчення «інтернаціоналу» і «Лєнін всєгда жівой».

***

Валіз Арфуш керує нацтелекомпанією. Чоловік ледве володіє російською, а ми чогось хочемо від цього гівняного телебачення з совдепівськими кінами про войнушку.

***

У незалежній Україні за образу Сталіна-Лєніна шиють кримінал. Чи може таке собі придумати Європа?

***

Цій владі залишилось абкакацца з Євро-2012. Тоді їй точно кінець.

***

Ізраїльські спецслужби відловлюють своїх ворогів в Україні. Чують себе як вдома при нашій СБУ. Погано бути помийною ямою з безвізом.

***

Великдень відсвяткували як тому годиться: Богу молилися, свічки «їли», шовдор теж і пили. А от із совістю напруга, бо дерли перед святами одні з одних останню шкуру.

***

Острів Хортиця, слава України гине. Мешканців звідти виганяють чиновники, менти і московські попи задля будівництва собі «храмів». Де тоті козаки з гарматами?

***

Олігархічна жидва закуповує дорогі бомбосховища. Бояться. Лише не відомо чого більше, кінця світу чи народного гніву? Ось чи врятуються…

***

Москва вкрала не тільки нашу історію, традиції і віру. Сьогодні герої українських казок стають брендами російського туризму.

***

Справа Тимошенко і Луценка продовжується. Кучма теж не у повазі. Одні злодії наїхали на інших. Коли їх усіх засудять?

***

Азаров докерував – гречка китайська, сало в'єтнамське, картопля арабська і т.д. Які «блага» нас чекають далі, страшно подумати, бо продукти харчування одна галіма хімія.

Чорній бувальщині - 25. Гіркий ювілей

admin — Sun, 12 Jun 2011 13:51:15 GMT

25 років тому стояла чудова весняна погода. У Чорнобилі розпочалась евакуація людей…

…1 травня 1986 року на день всєх трудящіх міра, як повелося при совкові, проходили велелюдні паради від столиці до райцентрів «нєрушімаво» СССР. Добровільно-примусово народу вручали червоні символи з фізіями мертвих і живих вождів пролетаріату, та виганяли на центральні вулиці. Звиклі до такого роками совкові громадяни весело йшли у парадних колонах, передчуваючи справжній відпочинок на «маївці» десь у гайочку чи лісочку, або просто вдома за смачним дефіцитом з чарчиною ще не спаплюженої горілки у колі сім'ї.

Аж раптом, мов грім з ясного неба між народом пролунало – Чорнобиль! Інформація пройшла миттєво, і що не дивно для тоталітарного режиму, напівправдива. Кожен самотужки добирав що таке сталося. Щоправда, окремі керуючі парадами так, між іншим, попередили людей аби ховались від дощу у разі його початку. Як на замовлення вдарила блискавиця, пішла гроза. Хто де міг шукав прихистку від лавини води, що нагло впала з небес.

Так більшість громадян УССР під пекельним сонцем і дощем, перемішуючи правду з вигадками довідалась про техногенну катастрофу, якої до того не знали земляни – аварію на ЧАЕС.

Комуністичне керівництво України брехало. Москва мовчала…

Згодом на боротьбу з «мирним» атомом кинулися шалено і скопом, до пуття не розуміючи, що сталося насправді. До честі нашого народу, незважаючи на брак інформації (у совків все робилося як і нині робиться через отвір), люди цілими бригадами добровольців відправлялись на ЧАЕС.

Перший атомний удар на свою погибель прийняли на себе ті, кому належить: працівники станції, пожежники, військові, міліціонери, медики, рятуючи власними життями нас. І врятували, загинувши від променевої хвороби хто на місці, а хто згодом.

Наші рятівники йдуть з життя досі, народжуючи і покидаючи на цьому світі не завжди здорових дітей. Вони поклали за нас найдорожче, їхній мужності тоді дивувався світ, пильно стежачи за Чорнобилем.

Москва не шкодувала смертникам медалей, а генералам і партайгеноссе, більшість яких Чорнобиля і не нюхали – орденів. Та попри все герої-добровольці зі страшним лихом справились, не давши загинути поколінням.

Відтоді промайнуло чверть століття. Більшість, маючи коротку пам'ять згадує про ЧАЕС 26 квітня, та й то так собі. Молодь взагалі не відає, що воно таке. Але Чорнобиль не дрімає. Бродить там під нетривким саркофагом покинута чорна радіаційна біда. Тихо відходять по одному ліквідатори атомної катастрофи, забуті всіма, особливо владою. Яка журиться сама собою, не розуміючи – ще раз бахне – не врятує ніхто і ніщо. І добровольців на цей раз не знайдеться.

Покинуті на призволяще наші рятівники прозябають переважно у скруті. покинута й Чорнобильська зона, де можновладці вже збираються красти землю та полювати на дичину, якої розвелося достатньо. Не бояться гаспиди! Від дармових грошей отупіли до того, що все їм ні по чому.

Якщо до 2010 року на допомогу ліквідаторам аварії на ЧАЕС владою виділялись якісь мізерні кошти, то сьогодні – нуль. Добре хоч на місцях згадали про них і виділили якісь грошенята на ювілей. У цей час фахівці наголошують, що у чорнобильській «дірі» пропали і пропадають мільярди… у бездонних кишенях вищих владних чиновників. Чорнобильська ж зона залишається такою, якою її залишили у 1986-му.

А звідки взяти гроші для рятівників не тільки України, коли під час кризи у нас більшає мільярдерів?

Тепер уявіть собі, шановні, якби такий подвиг наші люди вчинили для якоїсь іншої цивілізованої країни, як би жили, лікувались, виховували дітей та онуків?... Чи вимолювали би жебрацькі копійки у тамтешніх влад?

Гірко, але марна справа нагадувати тут про якусь мораль. Комуняками були 25 років тому, такими і залишились. Їм непритаманне навіть просте людське співчуття до тих, хто живе сьогодні у злиднях давши їм же життя. Вони журяться виборами. Не доведи Господи крісло посунеться з-під сідниць! Але, як завжди, якимось стандартним совдепівським масовим заходом відмітять цю дату для «галочки» наверх. Добре хоч цього року ще живим чорнобильцям через 25 років !!! медалі дали.

І тут показово, що ніякої відповідальності за Чорнобильську катастрофу не несе московський Кремль, під чітким керівництвом якого сталася найбільш вражаюча техногенна катастрофа світової ваги. Як за ветеранів, як за «афганців», як за багато кого і чого в Україні.

Пєтя Сіманєнка кладе пам'ятники Лєніну-Сталіну. На таке у них гроші є. Як на чудове, квітуче життя лідера комуністів.

Супер цивілізований Захід теж залишив нас наодинці з цією бідою, забувши про тих, хто врятував світ. Заокеанські «гамбургери» - такі самі, теж наобіцяли!... Тішать нас проведеною конференцією у Київі та декількома сотнями тисяч доларів, зібраних для Чорнобиля.

Ми, якщо вважаємо себе людьми повинні пам'ятати про тих, хто ще живе серед нас, ховаючи сльози кривди образи і відчаю від врятованого земляцтва.

Петро Дідух

Єдині у боротьбі проти України

admin — Sun, 12 Jun 2011 13:47:19 GMT

Рейдерські захоплення чужих храмів, відверта політична агітація та залякування під час проповідей, відмова приступати до обряду хрещення, якщо хтось із хрещених батьків «ногою ступав» до «розкольників» чи «уніатів», перемішування грішного з праведним, коли на хресні ходи жіночкам тицяються портрети Сталіна, Лєніна та інших «великих шанувальників» віри, нищення питомо української церковної архітектури, коли «з Божою поміччю» замість дерев'яних храмів постають муровані, з характерними суздальськими «цибульками»…$CUT$

УПЦ Московського патріархату з нетерпінням очікувала приходу «Партії Регіонів» та її лідера до влади. Не тому, що всі регіонали такі релігійні й богобоязливі. Навпаки, вони такі самі прямолінійні і нетерпимі до іншої позиції, як бородаті «батюшки».

Тепер же від влади на УПЦ МП почали падати «манни небесні»: земельні ділянки, дозвіл на будівництво храму на місці археологічних розкопок Десятинної церкви в історичній частині Київа, 11 млн. грн. від Київради на зведення найбільшої в Європі церкви для УПЦ МП; ордени, почесні звання – то вже дрібниці.

Для України не є новиною єднання (в екстазі взаємної вигоди) партії влади з церквою, керованою в ручному режимі з московської резиденції патріарха Кіріла. Утім, Україна – не Росія: ортодоксальний підхід до релігії, панування однієї конфесії над іншими не можуть прижитися в нашій країні, що доводить історія.

Тож, попри панування церкви Володимирового хрещення, українські землі стали «місцем зустрічі» різних конфесій і релігійних течій. Їхнє мирне співіснування завжди давало шанс на успішний розвиток кожної зокрема, а втручання влади на чиюсь користь або намагання когось упослідити призводили до руйнування толерантності у суспільстві або й активної відсічі. Бо право на віру є священним, дане нам Господом, хто б до якої конфесії не відносився.

«Український тиждень»,

Тарас Антошевський

Суд перенесено. Угорці задкують...

admin — Sun, 12 Jun 2011 13:43:38 GMT

30 червня у Волівці не відбулося судове засідання над українськими патріотами, котрі «збезчестили» каміння, покладене «тисячолітній» угорській імперії на кістках карпатських січовиків на Верецькому перевалі. Після заяви голови Закарпатського ВО «Свобода» про відсутність державних документів на цей «монумент», угорська сторона попросила відкласти суд на 14 червня.

Чомусь громадян, котрі хотіли бути присутні у судовій залі до суду не допустили.

Свободівці пікетували приміщення Воловецького суду, а всю проблему з тим камінням створив екс-голова ОДА О.О. Гаваші, дозволивши угорцям незаконно встановити цей «пам'ятник». Нині Гаваші є послом у одній із сусідніх держав.

Угорці дали задній хід, бо надіються, що влада можливо склепає для них якесь папір'я заднім числом.

Після відкладеного суду свободівці пройшлись Волівцем з гаслами «Слава Україні! - Героям Слава! Слава нації! – Смерть ворогам! Героям Карпатської України — Слава! Слава! Слава!», поклавши квіти до пам'ятника Кобзареві, вшанувавши українського пророка державним гімном.

«СЧ»-інформ