 Олег Тягнибок: «Нація, яка не має честі, приречена бути бідною»
…Мовиш: «Нині інші війни».
Ну, то іншу зброю куй.
Ум гостри, насталюй волю,
Лиш воюй, а не тоскуй!
Лиш борися, не мирися,
Радше впадь, а сил не трать.
Гордо стій і не корися,
Хоч пропадь, але не зрадь!...
Іван Франко
Правда сьогодні штука дорога. За неї приходиться інколи платити життям. Хоча Біблія твердить, що хто правдивий, той спасенний. А позаяк головним ідолом нині є гроші, то й біблійні істини вже давно не мають сили, бо загал на чолі з багатьма попами б’є поклони мамоні.
Зате ходимо до церков, ревно молимося, видячки «поїдаємо» свічки, а результат один – безчестя, бездуховність і продажність вирує як серед громад, так поодинці. Чорна зависть і абсолютна неповага до самих себе, своїх співгромадян пожирає нас живцем. Брехня, ницість, словоблудство, все те, проти чого Святе Письмо заполонили людей у погоні за грошовими «потоками». Не розуміють сердеги, що багатий нічого не забере на той світ, а бідний нічого не залишить на цьому, окрім… питання нашого існування далі, що тривожить не на жарт. Адже після сьогодні наступає завтра і післязавтра. Тож, аби у погоні кожного за копійкою ми всі разом не втратили все. Бо довкола нас снуються неблаговидні справи багатьох «приязних» сусідів, котрі ревно дбають про кінчину України, як держави. Кожен з яких мріє сном рябої кобили вхопити собі ласий шматок української землі під любим приводом: чи то національної, культурної або просто автономії, а ще краще тихої безкровної інформаційно - бізнесової окупації. Напхавши своїх платних емісарів від Закарпаття до Донбасу, котрі від великої толеранції до них з боку влади, шкодять де лиш можуть. Одні втирають нам про «тисячолітню» Мадярщину, інші про таку саму Росію і Румунію. Чим збивають український народ на різні московські, мадярські (русинські), жидівські, румунські манівці. Що твердо доказує діюча влада даючи всім потрохи, а Москві сповна.
Розжовувати це детально не потрібно, бо ви самі навіть з геть «українським» тєлєвідєнієм бачите, що робиться у державі та поза нею. За відверту антиукраїнську політику, українофобію президент щось, як і за розгул корупції, нікому рученьки не ламає, як обіцяв.
Рекламовані кримінальні справи не що інше, як зведення особистих рахунків та пошуки цапів - відбувайлів, аби відвернути народну увагу від того, що пече і виїдає очі людям. Знову стоїть питання мови, повернення вкладів, котрі самі й вкрали, морочать голову бездарним українським футболом далі обіцяючи вже краще у 2012 році. Чим опускають нас до рівня самців і самок зі шлунковим інтересом у російських телесеріалх з їхніми гостями на різних кулінарних шоу. При цьому пакуючи рабів несусвітніх і безхребетних смертельними їжею та напоями, смертоносними ліками, виганяючи з України талановитих і роботящих горбатитись на інші народи. Без перебільшення можна сказати – геноцид українського народу триває.
Все це від того, що ми припинили всередині суспільства шанувати правду, здорові людські відносини один з одним. Саме завдяки цьому наші предки способом свого життя зберегли нам велику і багату Україну. Україну, яка дала світові плуга і навчила орати землю, Європі – конституцію і цивілізацію, Москві цілу Росію навчивши її читати та писати, вірити Богові. А ще їсти ложкою.
Розумію, для когось вона не сприйнятна ця правда. Та що поробиш, визнана сьогодні багатьма світилами історичної науки. Як те, що нинішніх «великоугорців» ніхто б і не згадав, якби не лицарі-лучники князя Данила Галицького, захистивші мадярів від місцевих племен під час переходу їх на Закарпаття. Попутньо спитаю – то кому потрібно класти пам'ятники нашим угорським сусідам? Коротка пам'ять у них. Невже забули 1956 рік, як колишні вояки УПА стали на захист свободи Угорщини проти московського окупанта? Так само, як у Чехословаччині 68-го.
Більше того, наші «щирі друзі» сіють між єдинокорінним українським народом братоненависну ворожнечу: русин не українець, західняк не східняк, бойко не лемок, гуцул не полтавець, хоча чимало козаків воювали проти польських гнобителів поруч Олекси Довбуша.
Парадокс ще в одному, можливо найважливішому – вже й «бога» кожний хоче мати свого, «правильного». Хто московського, хто римського, хто чорного, а хто жовтого. Аби лишень не єдиного, свого, святого.
Тому ВО «Свобода» Олега Тягнибока продовжує робити все можливе, аби припинити антиукраїнську, спустошуючу людські серця і душі істерію, не даючи ворогам і вороженькам розчленити єдиний народ, єдину Україну, відкриваючи людям очі на правду про українців, справжній стан справ земних у вільній від справедливості держави. За що отримує з боку владних манкуртів кримінальні справи за … захист прав українців на власній землі. А ще ненависники розпускають зіткані у владних кабінетах плітки про фінансування «Свободи» коломойськими і фірташами. За своєю генетичною суттю далеких від духовних цінностей українців.
Питання. Що було б у «демократичних» ЗМІ, якби «Свобода» простягла руку до якогось олігарха? Думаю, зрозуміло. А замовні, платні статті в інтернеті проти «Свободи» мусять бути. Як же інакше? Тільки не потрібно бути повними лохами тим, хто те все читає.
9 травня у Львові ВО «Свобода» при підтримці тисяч українців виступило проти розгортання червоного прапора, привезеного під охороною міліцейських кордонів «гастямі» з Одеси і Криму, виконуючи рішення суду та місцевих рад різних рівнів. А хіба могло бути інакше після того, що виробляли більшовики з людьми на західній Україні?
Що ж вигукували на вулицях Львова «гості»? Хахли параша – пабєда наша! Вибачте, як тут втриматись, аби не заїхати у пику?! Хоча, це явно справа СБУ, котра б мала покласти на місце таких. А не піарити їх «нещасних» по телебаченню. Де «побиті» львів’янами ветерани?..
Віддаляючись від львівських подій зрозуміло одне – Кремль спланував провокацію, Верховна зРада підтримала, правоохоронці втілили у життя цю ганьбу з побиттям людей за червоний прапор на всю Європу. Янукович теж отримав чергового політичного ляпаса від своїх же. Виставивши во всю красу під портретом Сталіна і серпастим, молоткастим символом, закон про який таки підписав.
Земляче! Навчився рахувати доляри і євро, навчися мало думати своєю головою, а не чужою. Бо поки-що віриш брехунам, ковтаючи після чого чергову гірку пігулку обману і зради. Дружно на чергових виборах прямуючи під регіт злодіїв та пройдисвітів до краю спільної прірви. Замість того, щоби спинитися, повернути у правильний бік й піти по шляху порятунку себе, своїх дітей, своїх родин – України. Наголошую, у потрібному напрямку! Для всіх хто вважає себе українцем, а не якимось аморфним, вимираючим безпам'ятним бидлом без роду і племені.
Основні політичні гравці вже розпочали передвиборні ігри з народом. Слава Всевишньому, що недолугі, позаяк далі використовують краплені політичні карти з тими самими одіозними руйнівниками України. Новітні комсомольці нічого путнього придумати не в силі. Окрім саджання деревцят, вирубавши тисячі гектарів лісу у Карпатах та комуністичних суботників. Бо у нашого народу споконвіку була толока. Хто манить Європою, хто Росією, хто кличе відвідати Ізраїль. Ось тільки за українську Україну ніхто нікого не кличе, окрім «Свободи».
Щоби краще це зрозуміти, потрібно ознайомитися з програмою захисту українців ВО «Свобода». І просто порівняти її із словесно-писаною діареєю інших «захисників» народу. Можливо цей раз ще виторгуєте за свою душеньку-голос сто гривень чи доларів. А далі?...
А ми таки чогось варті, раз українських націоналістів так ненавидить ця влада та окремі перевертні серед народу. Бо наша правда вистраждана поколіннями катованих та нищених за цю саму правду дідів і прадідів.
Ми завжди стоятимемо проти моря безпросвітньої глупоти, якою завантажують вас щоднини різношерсті покидьки, привчаючи до того, що ви слабкі, безвольні і бездухі. Всі побачили японців з їхньою страшною бідою. Дивуємось один перед одним силі і волі цього надзвичайного народу, злитого духом самураїв і камікадзе у єдину націю. Невже не засмоктало кожного з нас десь там у потаємному, перед Господом – а що, ми гірші, чи дурніші, чи бідніші?
Ні! Просто годі плакатися у ганчірку, що такі нещасливі. Потрібно ставати докупи, щоби раз і назавжди навести лад у своїй хаті, вирвавши душу від диявола Господу і Україні. Насамперед думати про підростаюче покоління, витягнувши його із пивної бочки та наркотичного дурману.
Нехай до нас їдуть на заробітки, а ми будемо заробляти добрі гроші вдома. Не ми маємо видайкувати кредити, а Україна може кредитувати інших, створивши найсприятливіший інвестиційний клімат у державі. Про наші земельні ресурси вже говорити соромно. Треба ЗМІНИТИ СИСТЕМУ влади, а не купувати картоплю, гречку та інше за кордоном. Нехай багатіють наші фермери і підприємці. Бо мало лишилось – скоро й землю нашу продадуть, як не захистимо.
Хай сусіди переживають, аби ми у них не спитали за наші землі, як за те, що вони виробляли з українцями впродовж століть. Хочемо жити, мусимо робити так, аби зайняти відповідне місце у світі.
«Свободі» з плазуючими не по дорозі. Тому, незважаючи на шалений спротив різної антиукраїнської братви, «Свобода» готова йти разом з вами до омріяної, справжньої Вільної України. Де сила держави і добробут людей матимуть перше місце у тих, хто при владі. Хто об'єднає нарешті країну у єдине духовне поняття – Українська Нація.
Господь дав нам задницю аби на ній сидіти, а голову, щоб думати. А не навпаки. То може вже досить гнівити Бога?...
Петро Дідух
|
| Богдан Ільяш | 