Думка. Російська Федерація (РФ) виразно проявляється у слов'яно­фобії, особливо в українофобії, як національній ідеї федерації… Нена­висть кремлівського кагалу до ук­раїнського народу носить генетич­ний характер…

То що таке сучасна РФ? Телекар­тинка з гламурними ведучими не­виразної статі або генетично звиро­днілі села Нечорнозем'я під контро­лем «авторитетів»? Сукупність то­го і іншого, екзотична безвихідь з жириновськими у ролі санкціо­нова­них чорносотенців. Тобто, така РФ, де пафосна істерія компенсує розкрадання того, що не встигли вкрасти попередники Китаю і потрібна.

Вже у нинішній час проект «РФ» загубив слов'янське лице – достат­ньо подивитись випуски новин ОРТ, РТР, ТВЦ або яке-небудь ток-шоу із серіалом. Росія стала етніч­ним вира­зником домінування полі­тичної на­ції в усіх сферах суспіль­ного життя.

Мутації РФ виразно проявляють­ся у сло­в'янофобії, особли­во в ук­раїнофобії, як національні ідеї феде­ра­ції. Нена­висть до Єв­ропи є полі­тичним ре­зультатом єв­разійської до­ктрини, сфо­рмульованої тими «ро­сія­нами», котрих, як відомо, фі­нан­сують китай­ські товариші. Ки­таю по­трібна РФ не тільки у якості тери­торії для життєвого простору і дже­рела природних багатств – феде­рація потрібна Пекіну як механізм стратегічного домінування у розмі­рах земної півкулі. Страте­гічна вісь Пекін – Москва являється резуль­татом спі­льних інтере­сів еліт. Все, що протирі­чить інтересам Пекіну, авто­матично про­тирічить Мос­кві. Звідси, на російському да­лекому схо­ді та й у Сибіру го­ловами сільсь­ких рад вже є ки­тайці.

…Ненависть крем­лівського кага­лу до укра­їнського народу носить ге­нетичний характер. Голодомор – це, помста, пронесена через століття. Помста породжує помсту. Симво­лі­чно, що всі слов'янські народи за термінологією Кремля – «зрад­ники». І звісно чому, адже самий Кремль не є слов'янським. Тому ва­жко не погодитися з відомим росій­ським націоналістом Широпаєвим у тому, що РФ – ворог слов'ян.

Москва вже де-факто являється столицею північ­ного Кавказу з гео­метрично прогресуючи­ми чайна - тау­на­ми. І процес цей вороття ­не має.

Приклади. Свого часу Мос­ква здала Югославію. Ут­во­рилось не слов'янське Косо­во. Постійні випа­ди проти Ук­раїни, Польщі, Біло­русії.

Закарпаття. Сотворення «нової нації русинів» під пра­пором Угорщини з подачі Кремля…

Тут і проявляється нетер­пимість до Київа – центру сло­в'ян, серця слов'янської циві­лізації, і до українців як її пер­шоджерела. Тому товчуться у столи­ці України промос­ковські юродиві – українофо­би. (У парламенті, в уряді, в держслужбах і т.п.) Не відстають від них й «українські» політ струк­тури: КПУ, ПР, ПСПУ, СПУ, СУ, ФЗ та багато інших на московські гроші.

Конфлікт Україна – РФ є продов­женням стародавнього конфлікту уг­ро-фінської Москви з величним і бла­городним древнім Київом.

Ми б тільки розуміли якого, роду-племені. Адже українці не мають права бути рабами генетично і історично.

За матеріалами УНІАН, «СЧ»