Чому топить нас стихія, лихая водиця? Чому серед зими гуде гроза-громовиця? Чому зсуви накривають дороги і хати, Звідки прийшла біда страшна у гори Карпати?!
Та нізвідки! Самі собі таке наробили, З лісів гірських й річок повних пустелю вчинили. І рубають безголові під собою сука, Живуть в раю, і нищать рай. Кому то наука?
Хати луплять поверхові, машини купують, Так життям моїм із вами іроди торгують. Такі тупі баламути, що й гадки не мають, Прийде вода – їх забере. Куди повтікають?
Малих дітей заставляють лісочок саджати, Самі швидко пили в руки, і гайда рубати! Євриками й долларами очі затулили, То ж не бачать, що довкола гниди наробили.
Бог не фраєр, усе бачить – де і як, по чому, Воздасть дурням звироднілим і цьому, і тому. Але нині що їм Господь, де їм та наука? …Ціль одна – гребти під себе, мов остання сука.
| Богдан Ільяш | 