Широке багатство природно - рек­реаційних ресурсів, вигідне гео­графі-чне розташування, ­різно­мані­тна куль-турно-історична спадщина Закарпат-ської області та зокрема на­шого ра-йону створює чудові пере­думови для розвитку як внутріш­нього, так і для міжнародного в'їз­ного туризму. 

Звичайно, розвиток напрямку по­т­ребує значних фінансових інвести­цій у будівництво доріг, готелів, ту­ристичних баз, санаторіїв тощо. Що в наш час є майже неможливим. Але є речі, які не потребують великих фі­нансів, а створюють набагато бі­ль­­ше привабливості для туристів, і я вва­жаю що ці питання потребують неві­д­кладного вирішення. Отож, най­пер­ше, що кидається в очі гостям райо­ну, це доро­ги, узбіччя, береги во­дойм, лісові насадження, які засипа­ні різного ро­ду сміттям, починаючи від паперу, скла, пластикових пля­шок, дерев'я­них відходів, закінчу­ючи взуттям. 

Звичайно, щоби досягнути справ­жніх успіхів у боротьбі за чистоту, насамперед район потребує підпри­ємства, яке б займалося утилізацією та переробкою пластикових виробів, і саме в цьому ракурсі потрібно шу­кати інвестора. Але все велике по­чинається з малого. Що нам всім за­важає відновити давню традицію суспільних масових робіт чи приби­рання — толоки, яка в роки черво­ного терору мала назву суботника. Але підкреслюю, щоб це не перетворилось у примусове відбуття повинності.

Іншою проблемою розвитку тури­зму являються представники влади на кордоні й на дорозі: прикордон­ники, митни­ки, міліціонери, адже са­ме вони є візитівкою країни, і саме во­ни ство­рюють перше враження для інозем­них туристів. При всій повазі до даних служб, не варто розгля­дати іноземця, як засіб швидкого зба­га­чення та наживи. Адже той ніколи не поскаржиться, і треба усвідомлю­ва­ти, що ви є обличчям країни, в яку приїхали іноземці не щось вкрасти чи когось вбити, а витра­тити свої ко­шти, які попадають в ка­зну держави і в кишені громади.

Третя важлива проблема — мов­ний бар'єр. Саме сюди потрібно най­більше приділити увагу суб'єктам пі­дприємницької діяль­ності туристич­ної галузі, ну і зви­чайно представни­кам влади. Адже всім відоме прис­лів'я: «Скільки мов знаєш, стільки ра­зів ти людина». А в нашому випадку у кілька разів біль­ше зможеш збіль­шити доходи від ту­ризму.

І насамкінець хочеться висвітли­ти мої рекомендації щодо покра­щення сталого розвитку туризму в Тячів­ському районі, які були жваво обговорені на початку квітня під час зібрання представників районної влади, місцевого самоврядування та суб'єктів туристичного бізнесу. Але на превеликий жаль дані реко­мен­дації не виконанні і не вра­ховані. І навіть не висвітлені в місцевих ЗМІ. Отож, вважаю, що нижче враховані заходи можуть сут­тєво покращити розвиток туризму на Тячівщині:

1. Прискорена розробка та ши­роке розповсюдження єдиного бук­лету з повною контактною інформа­цію щодо всіх суб'єктів та видів ту­ристичних послуг в Тячівському ра­йоні. При цьому вважаємо за до­ці­льне максимальне розповсюдже­ння даних буклетів через мережі АЗС та висвітлення інформації в бу­клеті мі­німально на двох мовах (українсь­кою та англійською);

2. Враховуючи той факт, що від­повідні відділи Тячівської РДА про­ігнорували виконання змін до прог­рами розвитку туризму та рекреації в Тячівському районі на 2011–2015 рр., які були прийняті 30 грудня 2010 року Тячівською райрадою, ви­магаю виконати дане рішення, а саме про­вести широку інформаційно - роз'яс­нювальну роботу через органі­зацію семінарів, круглих столів, на­рад за участі відповідних відділів Тя­чівської райдержадміністрації, Дер­жавної податкової інспекції в Тячів­ському районі, суб'єктів підприємни­цької діяльності туристичної галузі та представників місцевих рад з ме­тою розроблення та впроваджен­ня ефективного механізму обліку та сплати даного туристичного збору. Оскільки введення в дію нового по­даткового кодексу, а саме статті № 268 «Туристичний збір» зобов'я­зало всіх суб'єктів підприємницької ді­яльності туристичної галузі про­во­дити щоквартальну здачу спе­ціаль­ної декларації по туристично­му збо­ру, отож представникам дер­жавної податкової адміністрації необхідно роз'яснити про порядок здачі даної звітності. Бо не подача будь-якої дек­ларації до податкових органів нак­ладає штрафні санкції на бізнес.

3. Прискорити координацію дій органів виконавчої влади, а саме від­ділів культури та відділу туризму та рекреації при проведенні свят­ку­вань, урочистостей та фестивалів — через проведення максималь­ного ін­формування жителів та гос­тей райо­ну, області про дані заходи, оскільки саме це є високоефектив­ним засобом реклами та просування туристичних продуктів та послуг;

4. У зв'язку з суттєвим змен­шен­ням доходів населення в 2011 році та тотальним зростанням цін вважаю, що суб'єктам туристичної галузі нео­бхідно розробляти та надавати ту­ристичні продукти та послуги серед­нього та нижнього бюджетного рівня для втримання ринкових позицій;

5. Посилити увагу на рекла­му­ван­ні та просуванні туристичних при­над Тячівського району в містах-мільйонниках центральної та східної України — Київ, Львів, Донецьк, Хар­ків, Дніпропетровськ, оскільки саме тут проживають найбільш потенцій­ні клієнти. Зокрема вважаю за доці­льне встановлювати біл-бо­р­ди та ін­ші рекламні засоби на вокза­лах, авто­дорогах, інших місцях масо­вого ску­пчення на­селення. Також посилити рекламу в наших місцевих туристич­них «мекках» — Солотвині та Шаяні;

6. Відновити роботу, що була проведена на попередньому V скли­канні Тячівської районної ради, по землевідведенню та наданню пов­ної інформації майбутнім інвесто­рам щодо потенційного розта­шу­ва­ння нових об'єктів туристич­ного біз­несу в Усть-Чорнянському регіоні;

7. Посилити координацію та співпрацю між суб'єктами турис­тичного бізнесу Тячівського райо­ну, а саме, вважаю за доцільне вико­ристовуючи «клієнтську базу» Со­лотвина для просування та реклами туристичних продуктів села Углі (екскурсії на печери – спелеотур­изму), Усть-Чорної, Лопухова, Ру­ської Мокрої (екскурсії на гірський масив хребта Свидовець). Відпо­відно буде задіяний ефект «синер­гії», який математично відобра­жається так (2 + 2 = 5).

Тож, якщо захочемо — зможе­мо. Пора зрозуміти, мусимо са­мотужки піднімати авторитет краю, бо всі на заробітки не пої­демо.

Голова комісії райради з питань туризму та рекреації. Молодіжний Націоналістичний Конгрес, Віталій Бенчак