Колись матуся мені казала,

Що для добра життя дала.

Вже давно немає мами,

Я ж воюю з ворогами.

Бо добра ніяк не бачу,

Лиш Вкраїну – стару клячу.

І змордовану й роздерту,

- Не княгиню Ольгу вперту.

Тут добро віддали жиду,

Безсоромно і без встиду.

Нема про що говорити,

Беру перо, іду бити!

Вій Закарпатський