Або, українські націоналісти поклали свої серця до ніг захисників Карпатської України на відміну від помпезного блюзнірства влади

«Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої – так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною. Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій, усвідомлень, організаційної праці, ідеологічної творчості, всього того, що нація свідомо і іраціонально використовує для ствердження свого права на державне життя»

Симон Петлюра

... Читати далі »

«Національна духовність і культура, це один із безцінних скарбів, створених людством. Сьогодні провладні кремлівські лакузи продовжують нівелювати поняття української культури та духовності, намагаючись далі насаджувати комуністичні інтернаціональні догми українському народові. Триває потужне зросійщення українців.

Українські націоналісти єдині, хто може дати відсіч брутальній профанації народу і покласти край антиукраїнським потугам інтернаціональних пройдисвітів, якої би національності чи партійного кольору вони не були.»

Японія переживає ве­лику біду. Але самурайсь­кий дух маленьких і розум­них японців сильніший за природні катаклізми. Мо­жемо не сумніватися, після землетрусу вони наведуть порядок швидко.

Українці в Японії більше люблять її, ніж власну віт­чизну, що є ганьбою для України.

***

У Лівії сваряться війська коаліції. Українці до­дому не хочуть, але за ни­ми вислали корабель. Каддафі не здається.

... Читати далі »

14–15 березня всі свідомі закарпатці від­значають річницю славетних та водночас тра­гічних подій історії нашого краю, бо саме 72 роки тому в місті Хуст було проголошено ук­раїнську державу — Карпатська Україна. Мо­лода незалежна держава, так повноцінно і не розпочавши свою діяльність, припинила своє існування, але продемонструвала перед усім світом, що на Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом зі сво­їми братами з Великої України. Адже незва­жаючи на катастрофічну неозброєність, від­сутність військового досвіду офіцерсь­ко-командирського складу, карпатські січо­вики дали достойну відсіч угорським оку­пантам, про що гомоніла вся Європа, бо наші діди та прадіди витримали в боротьбі за свою незалежність довше, ніж Франція, Польща, чи Чехословаччина, яка на свою оборону не зробила жодного пострілу у бік нападника.

... Читати далі »

Пропонуємо читачам «СЧ» від­вер­ту розмову з Л.І. Дудаш, голо­вою Закарпатської спілки «Діабе­тик», головою одноіменної Тячів­ської районної організації, члена бюро української діабетичної фе­дерації на прохання громадян ра­йону, хворих на цукровий діабет.

— Любове Іванівно, що спону­ка­ло Тебе, як відомо не тільки у ме­жах Тячівщини, звернутися до ЗМІ?

— Насамперед, відсутність та перебої з постачанням декотрих ви­дів інсуліну і таблетованих препа­ратів для хворих діабетом людей. 3-го березня поточного року я зму­шена була організувати збори меш­кан­ців району, страждаючих від цу­к­рового діабету. Бо жартувати з ці­єю хворобою, значить, у швидкому часі позбутися життя. Тому власно­руч віднесла відповідний лист-запрошення до райдержадміні­ст­рації та райради, запросивши ке­рі­вництво краю, районних депута­тів на це зібрання, яке проходило у ко­лишньому будинку піонерів.

... Читати далі »

«Податки — це плата за цивілі­зацію» — колись сказав всесвіт­ньовідомий англійський еконо­міст Адам Сміт. Як кажуть, нічого ні додати, ні відібрати. Звичайно, до цих слів не можна не апелюва­ти, але не в наших вітчизняних реа­­ліях, де медици­на, освіта, пра­вопорядок та інші цивілізаційні бла­га є безкош­товними лише на па­пері Ко­нсти­туції. Як є насправ­ді — всім ві­до­мо. Отже можна поди­скутувати з цього приводу...

З 1 січня 2011 року вітчизня­ний бізнес живе за новим податковим Кодексом, при цьому його форсо­ване прийняття у Вер­ховній Раді України щодня дає свої плоди. Слід визнати той факт, що пода­тковий кодекс не змогли прийня­ти коли­шні прези­денти Л. Кучма про­тягом двох ка­денцій та В. Юще­нко. Не­зважа­ючи на ніби-то добру політи­чну волю влади у нас все як завжди — ліс рубають, трі­ски ле­тять, як ка­жуть в народі. На жаль, ці «тріс­ки» дають вкрай не­гативні резу­ль­тати — щомісяця кі­лькість су­б'­є­к­­­тів підприємниць­кої діяль­нос­ті, які закривають свої об'єкти зростає як на дріж­джах. А за кож­ним зак­ритим під­приємцем сто­їть сім'я, працівни­ки, зменшення над­­ход­ження до бюджетів всіх рів­нів і так далі. Росте ар­мія безробітних.

Тому хочеться більш конкрет­но проаналізувати наслідки прий­нят­тя нового податкового закону.

... Читати далі »

Дивно, але досі у часі інформаційної свободи закарпатець, і не тільки, плутає Божий дар з яєчнею. Не вивітривши антиукраїнську промосковську пропаганду зі своїх голів.

При словах «український націоналіст» у певної категорії громадян чомусь очі лізуть на лоба, і одразу чуємо – «фашист».

... Читати далі »

Українські телеканали окуповують ведучі з Ро­сії. Как нє митьйом, так ка­танієм. Раніше морили го­лодоморами, зброєю і в'я­зницями, нині інформацій­ним полем.

***

Путін видав, що війну Мо­сква могла виграти без українців?! Без Аме­рики і Англії теж?

***

Комуністи намагають­ся повернути смертну кару і обліпити Україну за­мість гречки червоними прапо­рами. Не настріля­лась, на­волоч? Чи не пора вже їх судити за мільйони знище­них українців їхніми попе­редниками.

... Читати далі »

«СЧ» вже подавала ма­те­ріал про на­шу чудову зе­млячку Юлію Драгун з Но­воселиці, яка здійснила сп­равжнє твор­че чудо, випу­с­тивши свою книгу у світ для дітвори під назвою «Хто раніше всіх встає?» Люди, кот­рим не байдужа доля нашої малечі з подивом сприйняли цей прекрасний дарунок рідній громаді. Хто б міг собі подумати, що у цей безликий час на нашій землі Бог ще родить таких бе­регинь домашнього вогнища, не спа­плюженого різними перевертнями у більшості всіляких «українських» ЗМІ та чужих книжках про ніщо, за­полонивших наші книгарні. 

... Читати далі »

У День народження україн­ського пророка Тараса Шевче­нка, влада на чолі з прем'єр-міністром вручала Шевченків­ські премії, відзначаючи кори­феїв українського пера та мис­тецтва. Склалося враження, що нікому воно не потрібно, бо перетворилося на короткочас­ний бездушний фарс, очолюва­ний Азаровим, котрий прочи­тав наперед заготовлену «ціду­лу», щоправда українською з московським акцентом. Пані Ге­рман показала всім, що голов­ний «вуйко» на цьому міропри­ємстві – Віктор Янукович. Який на думку багатьох, мав би вла­сноруч вручати дані нагороди. Лауреати, мов оті полонинські вівці чемно кланялись рукам дающим.

... Читати далі »

1947 рік. Двійко молоденьких дів­чат з Київщини після скорочених пе­дагогічних курсів опиняються в од­ному із сіл Львівщини, аби у місце­вій школі сіяти розумне, вічне і доб­ре се­ред школярів з подачі «батька на­ро­дів» Сталіна.

... Читати далі »

Мені не треба слави,

Я хочу її Україні!

Може марні ці забави

У цій плебейській руїні?

Вірив Кобзар у неї,

У гірші іще часи.

Молюся і я за плебеїв:

- Господи вас спаси!

Але сам Бог не поможе,

Якщо не піднімешся сам…

Може тобі плебею,

Шану тоді віддам.

Вій Закарпатський

Оце народ непутящий

Обирає долю !

Продаючи за копійки

Омріяну Волю.

... Читати далі »

Колись матуся мені казала,

Що для добра життя дала.

Вже давно немає мами,

Я ж воюю з ворогами.

... Читати далі »

Я веселий чому? Бо сміюся

З оцих трутнів, що владою звуть.

Міцно стиснувши зуби молюся,

Невимовну гамуючи лють.

... Читати далі »

А вийшли б бандерівці з лісу сьогодні,

Й побачили хлопці, на що ми тут годні.

Напевно одразу би в хащі сховались,

До зброї священної знову узялись.

Вій Закарпатський