«Податки — це плата за цивілізацію» — колись сказав всесвітньовідомий англійський економіст Адам Сміт. Як кажуть, нічого ні додати, ні відібрати. Звичайно, до цих слів не можна не апелювати, але не в наших вітчизняних реаліях, де медицина, освіта, правопорядок та інші цивілізаційні блага є безкоштовними лише на папері Конституції. Як є насправді — всім відомо. Отже можна подискутувати з цього приводу...
З 1 січня 2011 року вітчизняний бізнес живе за новим податковим Кодексом, при цьому його форсоване прийняття у Верховній Раді України щодня дає свої плоди. Слід визнати той факт, що податковий кодекс не змогли прийняти колишні президенти Л. Кучма протягом двох каденцій та В. Ющенко. Незважаючи на ніби-то добру політичну волю влади у нас все як завжди — ліс рубають, тріски летять, як кажуть в народі. На жаль, ці «тріски» дають вкрай негативні результати — щомісяця кількість суб'єктів підприємницької діяльності, які закривають свої об'єкти зростає як на дріжджах. А за кожним закритим підприємцем стоїть сім'я, працівники, зменшення надходження до бюджетів всіх рівнів і так далі. Росте армія безробітних.
Тому хочеться більш конкретно проаналізувати наслідки прийняття нового податкового закону. По-перше. З 1 січня 2011 року усі суб'єкти підприємницької діяльності повинні здавати щомісяця податкову декларацію з доходів фізичних осіб. При цьому слід зауважити на вкрай поганій рисі даної звітності, а саме, різниці немає, чи суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на загальній системі оподаткування, чи перебуває на спрощеній системі. Чи має найняту робочу силу, чи є самозайнятою особою, або взагалі призупинив займатися підприємницькою діяльністю, — повинен здавати щомісяця декларацію. Дана новація вже паралізувала місцеві податкові інспекції, створивши живі черги. При цьому за кожну не подану декларацію штраф 160 гривень з подальшим зростанням штрафних санкцій у арифметичній прогресії.
По-друге. Розмови про автоматичне відшкодування найбільш корумпованого податку на додану вартість (ПДВ), насправді стали відшкодуванням лише «своїм» та «наближеним до своїх». Цю істину можуть підтвердити майже 99% підприємців нашого району.
По-третє. З 1 квітня 2011 року вступає в силу стаття податкового кодексу України, згідно чого всі підприємці та підприємства, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не мають можливості продавати продукцію, виконувати роботи та надавати послуги усім іншим суб'єктам підприємницької діяльності, що перебувають на загальній системі оподаткування. Звичайно, дана стаття є виправданою для половини вітчизняного бізнесу, яка працючи по спрощеній системі, сплачує мізерні податки. Але куди діватись іншій половині підприємців — питання відкрите.
По-четверте. Розподіл податків між центральним та місцевими бюджетами. З 1 січня 2011 р. скасовано податок з транспортних засобів, який сплачувався до місцевих бюджетів, а саме він був бюджетоутворювачем для ремонту доріг місцевого значення. Отож, наразі місцеве самоврядування має купу проблемних доріг, які вимагають негайного ремонту й нуль гривень для виконання цього.
Окремо слід сказати про закладання екологічного податку в ціну паливно-мастильних матеріалів, що призвело до потужного підйому цін на пальне. Насправді така практика є у багатьох розвинених країнах. Та в наших умовах це надало поштовх до безконтрольного зростання цін, бо більшість вітчизняного нафтового бізнесу втрачаючи одну гривню витрат, закладає у ціну дві. Бо передбачає в майбутньому подальше зростання витрат. Ну звичайно, хочеться сказати про якість пального, яка на жаль не контролюється по банальній причині відсутності; найперше — волі в державних контролюючих органах, а по-друге — брак лабораторій та спеціального обладнання.
По-п'яте. Будь-які реформи повинні починатись з потужної інформаційної кампанії, масового обговорення та дискусій, а не спочатку приймають, а за один-два роки — навчимось. Наразі більшість працівників податкових інспекцій перебувають в інформаційному вакуумі, то що вже казати про поінформованість представників бізнесу, бухгалтерів і т.п.
На мою власну думку, сьогодні влада та бізнес стоять по різні сторони барикад. Але саме зараз, коли ситуація є вкрай важкою в усьому світі: політичні й економічні революції, природні катаклізми, інше, що вкрай разюче впливає на світову економіку й економіку України відповідно. Гроші люблять тишу – вважають мудрі фінансисти. Нині потрібно як ніколи, консолідуватись, шукати точки дотику між бізнесом та владою, а не проводити контролюючі рейди, наслідком яких як правило, стає сплата хабарів, замість усунення порушень.
Також вважаю, що величезною підтримкою бізнесу з боку влади повинна стати реальна боротьба з корупцією, але я підкреслюю — реальна боротьба! А не паперова. Україна за рейтингом у 2010 році посіла 134 місце за рівнем корумпованості серед 178 країн світу, розділивши його з такими країнами як Того і Зімбабве. На одному рівні корумпованості з Україною, за даними всесвітньовідомої організації «Transparency International», знаходяться також Сьє-рра-Ліоне, Філіпіни, Нігерія, Гондурас, Бангладеш і Азербайджан. До-слова, для порівняння з деякими пострадянськими державами Естонія в даному рейтингу піднялася на 26, а Грузія – на 68 місце.
Отже, влада здійснивши ряд нижче наведених кроків, пропонованих багатьма експертами:
- ухвалення та впровадження в життя законодавства, здатного запобігати конфлікту державних та приватних інтересів;
- забезпечити контроль над прибутками та витратами державних посадовців, а також впровадити механізми збереження цілісності інформації у державних службах;
- гарантувати доступ до публічної інформації;
- гарантувати захист інформаторів;
- запровадити ефективну систему фінансового контролю та аудиту;
- забезпечити прозорість процесу державних закупівель;
- радикально спростити правила та порядок регулювання підприємницької діяльності;
— має можливість реально не словом, а ділом покращити життя вже сьогодні. Бо саме зараз вона повинна підкласти своє державне плече бізнесу, щоби у майбутньому підприємці підняли нашу державу через наповнення бюджетів й створення нових робочих місць.
Віталій Бенчак, депутат Тячівської районної ради.
|